«Ти як?» за ініціативою Олени Зеленської
Турбота про ментальне здоров‘я дітей в умовах війни: поради психологині Ірина Марасіне.
Головні відчуття для дитини — це захищеність та безпека, особливо під час війни. Як створити умови, щоб дитина не втрачала, а продовжувала відчувати ці відчуття, розповіла сімейна психологиня Ірина Марасіне.
6 порад, як дбати про дитяче ментальне здоров’я
1. Подбайте про себе та свій емоційний стан (спокійні батьки = спокійна дитина)
2. Озвучуйте плани дій для збереження життя та здоров‘я в умовах війни. Наприклад: "Коли тривога, то ми йдемо у підвал, бо там безпечно" — і так далі. При цьому використовуйте слова "безпека" та "безпечно", так у дитини в голові будуються нові асоціації з цими словами.
3. Говоріть з дитиною про її емоції та переживання. Дайте зрозуміти, що її емоції — це нормальна реакція на ці обставини. Наприклад, боятися — це нормально, страх — відповідає за наш інстинкт самозбереження і так далі.
4. Зробіть з дитиною вправу на візуалізацію "Безпечне місце", інструкцію можна знайти в інтернеті. Можна намалювати безпечне місце, а потім уявити себе там.
5. Спостерігайте за дитиною та змінами в її емоційному стані, або поведінці. Особливо, якщо дитина стала свідком вибуху, або іншої травмуючої події. Якщо дитина змінилась, стала більш активною та неслухняною, або навпаки — незвично тихою, стала хвилюватися за здоров‘я своє або батьків, погано спить, бачить часті кошмари, відмовляється від їжі, або навпаки — переїдає, то в такій ситуації краще звернутися за допомогою до кваліфікованого психолога.
6. Пам‘ятайте, що у дитини повинно бути дитинство не зважаючи на війну, тож намагайтесь проводити час з позитивом. Ходіть у парки, гойдайтесь, шуткуйте та смійтеся разом, ходіть до кінотеатрів та долучайте дитину до веселих активностей.
Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» за ініціативою Олени Зеленської
Кілька фактів: піклування про ментальне здоров’я має бути на часі для кожного українця: за соціологічними опитуваннями понад 90% мають хоча б один із симптомів тривожних розладів, а понад 50% - перебувають у зоні ризику розвитку труднощів, пов’язаних із психічним здоров’ям.
40-50% громадян, за оцінками спеціалістів потребуватимуть психологічної допомоги та психосоціальної підтримки різного ступеня інтенсивності.
Далеко не кожен знає, як підтримати себе та близьких, коли тривожні думки перестають бути варіантом норми. Що робити, коли почуття атрофуються і настає повна апатія, і які вони – ознаки перетину емоційних «червоних ліній», коли слід вже й негайно звертатися за порадою до спеціалістів? Часто навіть саме визнання власних психологічних проблем заперечується у свідомості через одну-єдину причину – банальне незнання, що з цими проблемами робити далі.
Немає коментарів:
Дописати коментар