Цивільний захист



ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗБЕКИ У МУЛЬТФІЛЬМАХ



«Мінна безпека» 
ПАМ'ЯТАЙТЕ!!!!!!!!!!
Про правила поведінки 
з вибухонебезпечними предметами.!



         Після повномасштабного вторгнення Російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року проблема мін і вибухонебезпечних залишків війни набула особливої гостроти. 

         Агресор спрямовує військові злочини навіть проти українських дітей – загарбники свідомо мінують іграшки та блискучі предмети, які приваблюють увагу.

         У той час, як увесь цивілізований світ відмовляється від протипіхотних мін та забороняє їх використання, ворог збільшує масштаби їхнього застосування в Україні та навіть випробовує протипіхотні міни нового зразка, такі як ПОМ-3 («Медальйон») тощо.

         У зв’язку з цим зростає актуальність проведення просвітницьких заходів з учнями різних вікових груп. Ці знання можуть врятувати не одне життя!!!

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА:


 КОРИСНІ МАТЕРІАЛИ:


ВІДЕОМАТЕРІАЛИ:


ПРЕЗЕНТАЦІЇ:


🟥

Мультфільм "Що робити, коли лунає сирена?"




Як поводитися під час ракетних обстрілів:
поради від Центру стратегічних комунікацій
Ворог лютує, але є ряд правил, які можуть допомоги урятувати ваші життя:
▪️Удома потрібно сховатись в захищеному приміщенні подалі від вікон та дверей. Пам’ятайте правило двох стін.
▪️Для схованки підійдуть укриття, метро, підземний перехід, канава, траншея, яма, широка труба, високий бордюр, каналізаційний люк.
▪️На відкритій місцевості негайно лягти на землю, згрупувавшись в позу ембріона, розвернувшись ногами в бік стрілянини, та закрити голову руками. Ефективним захистом буде будь-який виступ: бетонні урни, сходинки.
▪️Не ховайтесь за автомобілями та кіосками. Закривайте долонями вуха та відкривайте рот: це врятує від контузії.
👉 Більше порад читайте на сайті https://dovidka.info/.
Україна – наш дім, і ми обов'язково проженемо з нього рашистів. Але для цього нам потрібно вберегти своє життя.

Що робити, щоб не залишитися без зв’язку:
поради від Центру стратегічних комунікацій
Внаслідок масованої ворожої атаки на українські міста може зникнути зв’язок. Як підготуватися до цього?
• Якщо він буде, але слабким, використовуйте полегшені версії додатків – наприклад, Facebook Lite, Messenger Lite, Google Go, Google Maps Go. Вони працюють швидше навіть за умови гіршого доступу до Інтернету.
• Встановіть на смартфон додаток з мапами, які не потребують мережі. Наприклад, mapy.cz (https://uk.mapy.cz) Або увімкніть відповідну функцію на Google Maps. Додатки не завантажують автоматично потрібні карти — зробіть це заздалегідь самостійно.
• Якщо є можливість, користуйтесь запасним кнопковим телефоном. Він може працювати довше, ніж смартфон.
👉 Більше порад читайте на сайті https://dovidka.info/.
Що робити, якщо перестало працювати телебачення?
Поради від Центру стратегічних комунікацій
Під час ракетних обстрілів можливі зброї з ефірним мовленнями на ТБ. Українці можуть отримати доступ до ефірного мовлення трьома іншими способами:
- На супутнику. Українські телеканали розкодовані на супутнику. Це означає, що доступ до мовлення безкоштовний. Щоб переглядати телебачення, потрібен супутниковий ресивер та супутникова антена;
- На Youtube. Більшість українських каналів мають власні канали на Youtube. Якщо у вас є швидкий інтернет, знайдіть у мобільному додатку або на вебсторінці на Youtube бажаний канал
Що робити, щоб не залишитися без зв’язку (https://t.me/spravdi/18761);
Як поводитися під час ракетних обстрілів (https://t.me/spravdi/18753);
👉 Більше порад читайте на сайті https://dovidka.info/.
Зберігайте ці поради та розповсюджуйте їх між близькими та рідними. Вони можуть знадобитися кожному.


План дій у разі радіаційної аварії на АЕС у вашому регіоні

Окупанти постійно створюють загрозу радіаційних аварій на українських АЕС. А тому ознайомтесь із планом дій для населення  в разі радіаційної аварії на АЕС. 

  • Почувши сигнал тривоги, що сповіщає про надзвичайну ситуацію, негайно увімкніть радіо, телевізор або інтернет і прослухайте повідомлення. Цю інформацію ДСНС, армія, поліція чи місцеві органи управління мають повідомити на офіційних сторінках їх сайтів чи соцмереж або в офіційних каналах у Viber, Facebook чи Telegram.
  • Існує велика ймовірність того, що в зоні ураження зовсім не працюватиме інтернет та засоби звʼязку, буде відсутнє електропостачання. Тому заздалегідь подбайте про наявність радіоприймача з живленням від батарейок. Це може бути єдиним засобом звʼязку в надзвичайній ситуації.
  • Якщо у вашій місцевості розміщена АЕС і на ній сталася аварія, залишайтеся в приміщенні або негайно зайдіть у нього, якщо ви на вулиці. Найкраще – в укриття або підвал. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівлі, тому треба триматися якнайдалі від стін і даху.
  • Швидко надягніть респіратор або ватно-марлеву пов’язку; якщо їх немає, прикрийте ніс і рот рушником, хусткою або шарфом.
  • Закрийте та заблокуйте всі вікна, двері та вентиляційні отвори в приміщенні та не підходьте до них без нагальної потреби; вимкніть кондиціонер та обігрівачі.
  • Заздалегідь подбайте про запас води в герметичних ємностях так, щоб вистачило на кілька днів. Загорніть продукти в плівку та покладіть у холодильник або шафу.
  • Стежте за подальшими повідомленнями від ДСНС, армії, поліції чи місцевих органів управління. Вони сповістять про необхідність йодної профілактики, евакуацію та правила безпеки.
  • Корисні застосунки для інформування про надзвичайні ситуації: “Тривога” (розробник – Мінцифри), “єТривога” (розроблений українськими IT-волонтерами в Польщі), “Київ Цифровий” (тільки для мешканців столиці)
  • Проведіть йодопрофілактику.

Йодопрофілактика. Рекомендації

Важливо! Проводити йодопрофілактику можна тільки після офіційного оповіщення щодо її необхідності.

Необхідність у прийомі препарату стабільного йоду (калію йодиду) може бути як після аварії на АЕС, так і після ядерного вибуху. Але вона виправдана лише тоді, коли радіація спричинена радіойодом. В інших випадках (зокрема при застосуванні “брудних бомб”) прийом препаратів йоду заборонений і може завдати організму непоправної шкоди.

Дорослим старше від 40 років або людям з порушеннями функціонування щитоподібної залози йодна профілактика зазвичай не потрібна.

Йодопрофілактика полягає в одноразовому прийомі таблетованого йодиду калію. Другий прийом передбачено в разі пролонгованого (більше 24 годин) або повторного впливу і якщо людина вживала забруднену їжу або воду.

Дозування йодиду калію (таблетки):

немовлята від народження до 1 місяця – 16 мг

діти (від 1 місяця до 3 років) – 32 мг

діти (від 3 до 12 років) – 62,5 мг

підлітки (від 12 до 18 років), вагітні, матері-годувальниці та дорослі (до 40 років) – 125 мг

Що робити, якщо під час радіаційної аварії вам потрібно буде вийти з укриття?

  • Покидати укриття можна лише після офіційного дозволу ДСНС, органів виконавчої влади чи інших офіційних установ.
  • Користуйтеся респіратором, надягніть максимально закритий та щільний одяг, плащ, гумове взуття та рукавички.
  • Не роздягайтеся на вулиці, не сідайте на землю, не купайтеся у відкритих водоймах, не збирайте гриби чи лісові ягоди, не паліть.
  • Після повернення додому зніміть верхній шар одягу. Це може усунути до 90% радіоактивного забруднення й зменшить час, протягом якого ви перебуваєте під впливом радіації. Щоб запобігти розсіюванню радіоактивного пилу, будьте дуже обережні, знімаючи одяг, намагайтесь уникнути контакту шкіри з забрудненим одягом. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер та тримайте його подалі від людей та домашніх тварин.
  • Якщо є можливість, проведіть дезактивацію, виконавши ті ж дії, як при проведенні дезактивації в разі ядерного вибуху.
  • Одягніть чистий, максимально закритий та щільний одяг.

Як безпечно харчуватися та пити воду під час радіаційної аварії чи після ядерної атаки?

Безпечною для вживання є їжа, яка не контактувала з радіоактивними речовинами: їжа в герметичних контейнерах (банках, пляшках, коробках тощо) та їжа в холодильнику або морозильній камері.

Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою ганчіркою або чистим рушником. Також перед використанням протріть столи та посуд вологою ганчіркою або чистим рушником. Витріть миски й килимки для домашніх тварин.

Ганчірʼя, яким ви очищували посуд та поверхні, покладіть у пакет чи пластикову коробку, яка герметично закривається. Бажано наклеїти на них етикетку з попередженням про радіацію й зберігати в місці, не доступному для дітей чи домашніх тварин.

Не збирайте й не вживайте їжу зі свого саду, городу чи ту, що перебувала на вулиці, поки не отримаєте офіційне повідомлення, що це безпечно.

Лише бутильована вода є безпечною для вживання, поки не буде проведена перевірка водопровідної води на забруднення. Кип’ятіння не позбавляє від радіоактивних речовин. Ви повинні мати воду в пляшках, якою запаслись заздалегідь. ДСНС чи органи виконавчої влади повідомлять про безпеку водопровідної води.

Як підготуватись до радіаційної аварії у вашому регіоні

Ось кілька правил, як підготуватись до надзвичайної ситуації чи до евакуації з небезпечної зони. 



Як підготуватися до надзвичайної ситуації:
пам’ятка від Центру стратегічних комунікацій
В умовах війни потрібно завжди бути готовими до відключення електроенергії, води, газу та того, що аптеки, магазини та банки не працюватимуть. Тому потрібно заздалегідь підготувати оселю:
• Подбайте про запас продуктів тривалого зберігання та питної і технічної води.
• Зберіть дві аптечки – одну для надзвичайних ситуацій (наприклад, на випадок поранення), другу для своїх побутових потреб (знеболення, усунення симптомів отруєння, усунення алергічних реакцій).
• Тримайте вдома готівку.
• Зберіть ліхтарики, запасні батарейки чи акумулятори до них, свічки. Придбайте газовий пальник із запасними балонами для приготування їжі.
• Подбайте про наявність теплих ковдр, спальних мішків і термобілизни.
• Зберіть тривожну валізу на випадок евакуації або переходу в укриття.
👉 Більше порад читайте на сайті https://dovidka.info/.
Як поводитися під час ракетних обстрілів (https://t.me/spravdi/18753)
Що робити, щоб не залишитися без зв'язку (https://t.me/spravdi/18761)
Зберігайте ці поради та розповсюджуйте їх між близькими та рідними. Вони можуть знадобитися кожному.

Аби бути в безпеці.

 Як підготувати дітей 

до надзвичайних ситуацій, не лякаючи


Вчителі з батьками мають домовитись про правила на випадок невизначеної ситуації. 

Ці дії спрямовані на безпеку:

  • не відпускати дітей самих додому;
  • віддавати дітей лише батькам (законним представникам);
  • або – на прохання батьків вказаній людині, яка пред'явила свої документи, що посвідчують особу.

Поради 

про те, як зібрати речі 

на випадок раптового 

вторгнення російсько-окупаційних військ.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов розповів про перелік потрібних речей, що мають бути у невідкладному евакуаційному рюкзаку для дитини, класу та закладу освіти.

Також посадовець зазначив, що в українському законодавстві немає зобов’язання забезпечувати освітні заклади евакуаційними рюкзаками, проте це необхідно

У випадку вторгнення бойовиків працівники освітніх закладів евакуюють дітей до безпечного місця. Скільки там доведеться бути – неможливо передбачити. Тому треба подбати про наявність необхідних речей, завчасно. Рюкзак має бути легкий та лежати на видному доступному місці. 

Кожному учню

 рекомендовано мати при собі:


  • пляшку води;
  • батончики;
  • записку від батьків, у якій вказано прізвище, ім’я, по батькові дитини, дата народження, адреса проживання, контакти батьків;
  • сімейне фото (за бажанням);
  • рекомендовано мати комплект змінної білизни та одягу.

Рюкзак для одного класу чи групи:




  • рюкзак яскравого кольору (червоний, помаранчевий), щоб діти мали орієнтир дорослого;
  • декілька чистих  аркушів паперу;
  • ручка, олівець ;
  • блокнот із твердою палітуркою;
  • ліхтарик та додаткові батарейки до нього/них;
  • класна аптечка;
  • маленьке радіо на батарейках + батарейки;
  • свисток;
  • вода, стаканчики;
  • термоковдри  (щоб вберегтися від холоду);
  • декілька упаковок великих сміттєвих пакетів;
  • 2-3 маркери;
  • декілька вінілових перчаток;
  • мотузка;
  • маски для всіх дітей;
  • скотч та ножиці;
  • відро (бажано складне, замість туалету);
  • туалетний папір або рулон паперових рушників;
  • вологі серветки;
  • розкладна клейонка (щоб зберегти приватність під час відвідування саморобного туалету);
  • мультитул (багатофункціональний інструмент, що поєднує  декілька портативних інструментів);
  • енергетичні батончики для всіх  дітей класу/групи. 


Вміст рюкзаку 

адміністрації навчального закладу


  • довідник з управління в надзвичайній ситуації у закладі освіти;

  • карта закладу освіти, план поверхів;

  • план евакуації та план зв'язку (за наявності);

  • список працівників закладу освіти з контактами;

  • список дітей та розклад занять;

  • список контактів батьків дітей (за можливості);

  • важливі номери телефонів;

  • ручки та блокноти, маркери;

  • ключі;

  • мегафон (за наявності);

  • скотч, ножиці;

  • ліхтарик, запасні батарейки до ліхтарика;

  • свисток;

  • аварійне радіо на батарейках та батарейки до нього;

  • аптечка першої допомоги.

Вчителі з батьками мають домовитись про правила на випадок невизначеної ситуації. Ці дії спрямовані на безпеку:

  • не відпускати дітей самих додому;
  • віддавати дітей лише батькам (законним представникам);
  • або – на прохання батьків вказаній людині, яка пред'явила свої документи, що посвідчують особу.

Освітній омбудсмен наголосив, що зібрані речі можуть бути корисними під час екскурсій або активного відпочинку класу.













БЕЗПЕЧНЕ 

ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ: 

ЯК ДІЯТИ ВЧИТЕЛЯМ 

ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ПРИ ОГОЛОШЕННІ СИГНАЛУ «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА»?







Вчителі з батьками мають домовитись про правила на випадок невизначеної ситуації. Ці дії спрямовані на безпеку:

  • не відпускати дітей самих додому;
  • віддавати дітей лише батькам (законним представникам);
  • або – на прохання батьків вказаній людині, яка пред'явила свої документи, що посвідчують особу.


 Алгоритм дій

 для вчителів у разі проведення

 занять і увімкнення сигналів тривоги, що розроблений на основі рекомендацій ДСНС України.

У закладах освіти мають бути створені відповідні умови та проведені попередні заходи з підготовки всіх учасників освітнього процесу, а саме:

  1. Ознайомлення з місцем розташування укриттів фонду захисних споруд цивільного захисту, правилами поведінки під час переміщення до укриття та перебування в ньому.
  2. Пояснення дій, що передбачені Планом реагування на надзвичайні ситуації або Інструкції закладу.
  3. Обговорення необхідних речей, які учасники освітнього процесу повинні взяти із собою в укриття.
  4. Розподіл учасників освітнього процесу в укриттях із урахуванням місткості та розташування.
  5. Встановлення покажчиків напрямку руху до укриттів для швидкого та безпечного переміщення.

Почувши сигнал оповіщення необхідно організувати переміщення учасників освітнього процесу у супроводі з вчителем або відповідальною особою, яка після завершення небезпеки та оголошення відміни сигналу організує повернення учасників освітнього процесу до запланованих заходів, а також перевірятиме наявність учнів в укритті та у приміщеннях закладу освіти після завершення небезпеки.

У випадку сигналу небезпеки:

  1. Відповідальна особа вмикає наявну систему оповіщення закладу. 
  2. Вчитель сповіщає учнів про загрозу, а батьків – про переміщення дітей до укриття.
  3. Необхідно організувати пересування двома колонами в приміщенні класу та швидко залишити кабінет.
  4. Для супроводу початкових класів можуть бути залученні помічники.
  5. Для швидкого надання медичної допомоги має бути залучений медичний працівник. 
  6. Відповідальні особи після оголошення сигналу оповіщення мусять перевірити всі приміщення закладу на відсутність у них учасників освітнього процесу та працівників закладу, по завершенню перевірки прямувати до найближчого укриття.
  7. Учні, які знаходяться на подвір’ї закладу, під час сигналу оповіщення повинні самостійно рухатися до найближчого укриття фонду захисних споруд. 
  8. У середині захисної споруди відповідальні особи повинні допомогти учасникам освітнього процесу швидко та спокійно зайняти місця. 
  9. Під час перебування в захисній споруді вчителі та вiдповiдальнi особи здійснюють необхідну підтримку, заходи для комфортного та спокійного перебування в укритті. 
  10. Після завершення небезпеки та оголошення про відбій тривоги, вчителі та відповідальні особи слідкують за тим, щоб вихід усіх учасників освітнього процесу з укриттів здійснювався колонами або групами. 
  11. Під час переміщення до укриттів необхідно врахувати наявність інклюзивних груп і класів. У випадку присутності дітей з ООП – попередньо проводити з ними навчання та бесіди, передбачити швидке та спокійне переміщення до укриття, спеціальне місце та заходи, що будуть здійснюватися в укриттях для максимального залучення до них дітей з ООП.



































                                                        Дії населення

в умовах надзвичайних ситуацій

військового характеру

При першій можливості покиньте разом із сім’єю небезпечну зону. 

У разі неможливості виїхати особисто, відправити дітей і родичів 

похилого віку до родичів, знайомих. Необхідно взяти із собою всі

документи, коштовні речі і цінні папери.

Підготовку до можливого перебування у зоні надзвичайної ситуації 

доцільно починати завчасно. Необхідно підготувати "екстрену валізку"

 з речами, які можуть знадобитись при знаходженні у зоні 

надзвичайної ситуації або при евакуації у безпечні райони.

Підготовка оселі:

  • нанести захисні смуги зі скочу (паперу, тканини) на віконне скло

  •  для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення

  •  кількості уламків і уникнення травмування у разі його пошкодження;

  • по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками

  •  з піском, передбачте наявність аварійного виходу;

  • при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані

  •  від будинку, яка більше його висоти;

  • зробити вдома запаси питної та технічної води;

  • зробити запас продуктів тривалого зберігання;

  • додатково укомплектувати домашню аптечку засобами надання 

  • першої медичної допомоги;

  • підготувати (закупити) засоби первинного пожежогасіння;

  • підготувати ліхтарики (комплекти запасних елементів живлення), 

  • гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;

  • підготувати (закупити) прилади (примус) для приготування їжі у 

  • разі відсутності газу і електропостачання;

  • підготувати необхідні речі та документи на випадок термінової 

  • евакуації або переходу до захисних споруд цивільної оборони або

  •  інших сховищ (підвалів, погребів тощо);

  • особистий транспорт завжди мати у справному стані і запасом палива 

  • для виїзду у небезпечний район;

  • при наближенні зимового періоду необхідно продумати питання щодо 

  • обігріву оселі у випадку відключення централізованого опалення.

Правила поведінки в умовах надзвичайних ситуації воєнного характеру

Необхідно:

  • зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;

  • не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, 

  • а також знайомих з ненадійною репутацією;

  • завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, 

  • відомості про групу крові своєї та близьких родичів, можливі 

  • проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);

  • знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони 

  • поблизу місця проживання, роботи, місцях частого відвідування

  •  (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без 

  • необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем 

  • проживання, роботи та малознайомих місцях;

  • при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок 

  • або до споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись 

  • правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з

  •  метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу 

  • жінкам, дітям, перестарілим людям та інвалідам, що значно скоротить 

  • терміни зайняття укриття;

  • уникати місць скупчення людей;

  • не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих 

  • провокацій;

  • у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади 

  • про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати 

  • її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);

  • при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно

  •  покидати цей район;

  • посилювати увагу і за можливості, також залишити цей район, у разі

  •  появи засобів масової інформації сторони-агресора;

  • орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, не характерна

  •  зовнішність, протиправні і провокативні дії, проведення незрозумілих 

  • робіт тощо) негайно інформувати органи правопорядку, місцевої влади, 

  • військових;

  • у разі потрапляння у район обстрілу сховатись у найближчу захисну 

  • споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності

  •  пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу, 

  • (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу

  •  та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − 

  • лягти на землю головою в сторону, протилежну вибухам. Голову прикрити

  •  руками (за наявності, для прикриття голови використовувати валізу або інші 

  • речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;

  • надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати

  •  швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку за

  •  необхідності військових;

  • у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних

  •  до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо) постаратися з’ясувати та 

  • зберегти як найбільше інформації про них та обставини події для 

  • надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати,

  •  що Ви самі або близькі Вам люди, також можуть опинитись у скрутному 

  • становищі і будуть потребувати допомоги.

Не рекомендується:

  • підходити до вікон, якщо почуєте постріли;

  • спостерігати за ходом бойових дій;

  • стояти чи перебігати під обстрілом;

  • конфліктувати з озброєними людьми;

  • носити армійську форму або камуфльований одяг;

  • демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;

  • підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

  • Джерело: 

  • https://voladm.gov.ua/article/diyi-naselennya-v-umovah-nadzvichaynih-situaciy-viyskovogo-harakteru/



При виявленні

вибухонебезпечних предметів

забороняється:

  • перекладати, перекочувати з одного місця                                                                                            на інше;

  • збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;

  • намагатися розряджати і розбирати;

  • виготовляти різні предмети;

  • використовувати заряди для розведення                                                                                                                                                                                                                    вогню і освітлення;

  • приносити в приміщення, закопувати в                                                               землю, кидати в колодязь чи річку.

Виявивши вибухонебезпечні предмети, 

вживайте заходів з означення, огородження і

 охороні їх на місці виявлення.

 Негайно повідомте про це

 територіальні органи ДСНС та МВС

 за телефоном "101" та "102".

Джерело: https://voladm.gov.

ua/article/diyi-naselennya-v-umovah-

nadzvichaynih-situaciy-viyskovogo-harakteru/

"Екстрена валізка"




Екстрена валіза, як правило, являє собою міцний і зручний рюкзак 

від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний

 мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів,

 засобів індивідуального захисту та продуктів харчування. 

Всі речі повинні бути новими (періодично поновлюваними) і 

не використовуватись у повсякденному житті. Екстрена валіза 

призначена для максимально швидкої евакуації із зони

 надзвичайної події, будь то землетрус, повінь, пожежа, 

загострена криміногенна обстановка, епіцентр військових

 дій і т.д. Вантаж у рюкзаку треба укладати рівномірно. Добре 

мати рюкзак з “підвалом” (нижнім клапаном).

У рюкзак рекомендується покласти наступне:

  • копії важливих документів в поліетиленовій упаковці. Заздалегідь зробіть                                                                                                           копії всіх важливих документів − паспорта, автомобільних прав, документів                                                                                                             на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи треба укладати так, щоб у разі                                                                                                     необхідності їх можна було швидко дістати. У деяких джерелах так само                                                                                                                                                                    вказують серед   документів тримати кілька фотографій рідних і близьких;

  • кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий запас грошей;

  • дублікати ключів від будинку і машини;

  • карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв'язку і зустрічі в                                                                                                          умовленому місці зустрічі вашої родини;

засоби зв'язку та інформації (невеликий радіоприймач з можливістю                                                                                                                          прийому в УКХ і БМ діапазоні) та елементи живлення до радіоприймача                                                                                                                      (якщо потрібні);

  • ліхтарик (краще кілька) і запасні елементи живлення до нього, сірники 

  • (бажано туристичні), запальничка,

  •  свічки;

  • компас, годинник (перевагу віддавайте водонепроникним);

  • багатофункціональний інструмент, що включає (лезо ножа, шило, пилку, 

  • викрутку, ножиці тощо);

  • ніж, сокира, сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр і т.д.);

  • декілька пакетів для сміття, об'ємом 120 літрів. Може замінити намет або тент, 

  • якщо розрізати;

  • рулон широкого скотчу;

  • упаковка презервативів. Презерватив, за необхідності, може використовуватись

  •  для захисту від вологи сірників та запальничок, у якості джгута для зупинки 

  • кровотечі, надійного закупорювання ємкостей від комах та піску, перенесення води;

  • шнур синтетичний 4-5 мм , близько 20 м;

  • блокнот і олівець;

  • нитки та голки;

  • аптечка першої допомоги. До складу аптечки обов’язково повинні                                                                                                            входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), 

  • парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболююче), супрастин 

  • (алергія), иммодиум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид 

  • (краплі для очей), жгут, шприци тощо; ліки що Ви приймаєте (мінімум 

  • на тиждень) з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища

  •  та мобільні телефони ваших лікарів (слідкуйте за терміном придатності ліків);

  • одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, 

  • запасні штани, сорочка або кофта, плащ-дощовик, в'язана шапочка, рукавички, 

  • шарф (може знадобитися в найнесподіваніших ситуаціях), зручне, надійне взуття;

  • міні-палатка, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце);

  • засоби гігієни: зубна щітка і зубна паста, невеликий шматок мила, рушник 

  • (є такі в упаковці пресовані), туалетний папір, кілька упаковок одноразових 

  • сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, 

  • манікюрний набір;

  • приналежності для дітей (якщо необхідні);

  • посуд (краще металевий): казанок, фляга, ложка, кружка;

  • запас їжі на кілька днів - все, що можна їсти без попередньої обробки і не займає

  •  багато місця, довго зберігається (не швидкопсувні), на приклад: 

  • висококалорійні солодощі (чорний шоколад (з горіхами), жменю льодяників), 

  • набір продуктів (тушонка, галети, суп-пакети, м'ясні та рибні консерви), якщо 

  • дозволяє місце - крупа перлова, гречана, рис довгозерний, макарони, вермішель, 

  • сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт питний;

  • запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично оновлювати (вода не повинна 

  • бути застояною).

У літніх людей, інвалідів та дітей є особливі потреби. За необхідності, цей список 

доповнюється і коригується. Із практики, загальна вага            

                        “Екстреної валізи” 

                  не повинна перевищувати 

                            50 кілограмів.

Джерело: https://voladm.gov.ua/article/

diyi-naselennya-v-umovah-nadzvichaynih-situaciy-viyskovogo-harakteru/

Правила перетину блокпостів



1. Зменшити швидкість руху перед заїздом на блокпост;

2. Відкрити вікна;

3. Обов’язково зупинити автівку;

4. Вимкнути світло фар та увімкнути «аварійку»;

5. Руки покласти на кермо, щоб їх було видно;

6. Спокійно надати для перевірки документи та відповісти на запитання;

7. У жодному разі не намагатися проїхати без зупинки!


Правила поведінки

при зустрічі з незнайомими людьми

в умовах надзвичайних ситуації

воєнного характеру

Необхідно:

  • зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;

  • не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також 

  • знайомих з ненадійною репутацією;

  • завжди мати при собі документ (паспорт) що засвідчує особу, відомості 

  • про групу крові своєї та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям 

  • (алергію на медичні препарати тощо);

  • Без необхідності старатися як найменше знаходитись поза місцем проживання, 

  • роботи та малознайомих місцях;

  • уникати місць скупчення людей;

  • не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;

  • у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу 

  • небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її знайомим людям 

  • (за місцем проживання, роботи тощо);

  • при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покидати 

  • цей район;

  • при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно 

  • зателефонувати 102;

Як розпізнати ворога

  • орієнтуються на місцевості ,

  • розмовляють з акцентом,

  • не характерна зовнішність,

  • протиправні і провокативні дії,

  • не можуть правильно вимовити українські слова: «паляниця», «укрзалізниця», 

  • «нісенітниця»

  • проведення незрозумілих робіт тощо.

  • Негайно інформувати органи правопорядку, місцевої влади, військових;

Не рекомендується:

  • конфліктувати з озброєними людьми;

  • носити армійську форму або камуфльований одяг;

  • демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;

  • підбирати покинуті зброю та боєприпаси.


Що таке повітряна тривога

і чому під час неї завжди треба

в укриття

Повітряна тривога – це загроза удару з повітря. З території Білорусі російські балістичні

або крилаті ракети випускають в конкретне місце десь в Україні уздовж кордону. Найчастіше

по аеропортах чи по інших наперед визначених стратегічних об‘єктах.

Наша протиповітряна оборона фіксує запуск ракет і їх траєкторію, але не кінцеву точку

призначення. Тобто вона може летіти над містом чи областю кудись далі. Але військові і

регіональна влада зобов‘язані повідомити цивільне населення про потенційну небезпеку із

повітря ті території, над якими потенційно може пролетіти ракета. Звідси і оголошення

«повітряної тривоги».

Наші системи ППО більшість загроз перехоплюють. Та з різних причин – не всі.

Чому важливо завжди йти в укриття під

час повітряної тривоги

Ворог почав навмисно руйнувати і цивільну інфраструктуру. Аби посіяти паніку та сумнів.

З такої логіки, ймовірність що ракету запрограмували, до прикладу, в якийсь житловий будинок,

школу, пологовий у Рівному чи на Рівненщині – існує.

Водночас, багато стратегічних і інфраструктурних об’єктів, ушкодження яких може

посприяти жаданій окупантом дестабілізації на нашій території, знаходяться поруч із

житловими будинками. І це також велика загроза для безпеки їх мешканців.

Крім того, коли ППО вражає ворожу ракету, її уламки потенційно можуть потрапити на

будинки. Заподіяти руйнування.

Зараз багато чути, що «втомилися ховатися під час повітряної тривоги».

А хто може гарантувати, що триста сорокова «повітряна тривога» не виявиться реальною?

Що саме ця повітряна атака не буде адресована у згадане Рівне, не омине ППО і не

досягне своєї злочестивої цілі? Врешті-решт, хто може гарантувати, що путін зовсім

не чокнеться і його генерали не дадуть завдання бомбити житлові квартали?

Мораль історії: за найменшої можливості під час оголошеної «повітряної тривоги»

завжди є сенс спускатись в підвал чи найближче укриття.

Недоспати. Недоїсти. Але. Краще бути сонним і голодним, проте живим і здоровим.

Не просто так кажуть: береженого Бог береже.

Це не страшилка. Це нагадування про те, що за вікном – війна.

Бережіть себе. І Україну.

Джерело:

https://4vlada.com/shcho-take-povitriana-tryvoga-i-chomu-

pid-chas-nei-zavzhdy-treba-v-ukryttia


Як подолати паніку

Ознаки паніки.

- Пришвидшене серцебиття;

- Відчуття задухи;

- Прискорене дихання;

- Озноб;

- Розлади шлунково-кишкового тракту;

- Необґрунтований страх.

Як подолати паніку:

1. Відволіктися від причини паніки. Випити води чи вмитися.

2. Фільтруйте інформацію. Читайте інформацію тільки з достовірних

джерел. Ігноруйте явно негативну інформацію — її видно вже по заголовкам.

Обмежте перегляд стрічки новин до одного разу на день, а телевізора —

до одного разу на тиждень. В Інтернеті шукайте тільки корисну інформацію

3. Плануйте кожен день. Скористайтеся можливістю навести порядок в домі,

приділити більше уваги близьким, спілкуючись по телефону, по Вайберу і т.д.

4. Згадуйте найприємніші періоди свого життя. Переглядайте свої старі

фотографії, особливо дитячі, сімейні відеозаписи. Ще можна медитувати —

під гарну музику, відео. Вечорами дивіться фільми, особливо позитивні,

комедійні. Хоча не треба відмовлятися від мелодрам, фантастики: щоб

підкріпити емоційний інтелект і бути готовими адекватно діяти в критичній

ситуації, ми повинні відчувати різні почуття.

5. Мобілізуйтеся: подумайте, як виживати. Ви самі собі зобов’язані.

Для своїх дітей і батьків. Ви самі собі обираєте шлях, будуєте життя —

і ніхто в ваших бідах не винен. Від проблеми не треба йти — її треба

вирішувати. Подумайте, хто і чим вам може допомогти. Попросіть про

допомогу. Дійте.

6. Уникайте енергетичних вампірів. Я раджу вам в цей непростий час

шукати більш позитивних людей, тягнутися до хорошого.

7. Більше розмовляйте з дітьми, знайдіть спільні справи. З дитиною

потрібно постійно говорити і ще раз говорити. З дитиною потрібно читати,

чимось спільно займатися.

8. По дві години кожному – на особистий простір. Пам’ятайте про те,

що в сім’ї кожен повинен мати можливість відпочити від суспільства всіх інших.

Кожен повинен отримати на півтори-дві години в день свій особистий простір.

9. Робіть дихальну гімнастику. І ще одна практична рада, яка допомагає

подолати почуття страху — робіть дихальну гімнастику. На чотири рахунки

глибоко вдихніть, на чотири рахунки затримайте повітря, і ще на чотири

рахунки повільно видихніть. Повторіть 10 разів — і ви відчуєте, що пішла

напруга м’язів, вам стане легше і спокійніше.

10. Заразитися вірусом любові. І на закінчення я хочу сказати про те,

що наше життя повне різних вірусів. Я закликаю вас заразитися вірусами

щастя, доброти, щирості і вірусом любові. Випромінюючи позитивні емоції,

роблячи добрі справи, не чекайте, що вони тут же повернуться до вас.

Просто робіть. А закон бумеранга спрацює.

Дії населення

і правила поведінки

при аваріях

на АЕС

При аваріях на АЕС, на підприємствах атомної промисловості з

 викидом у зовнішнє середовище радіоактивних продуктів може 

бути радіоактивне зараження за межами території станції. Це

 призведе до опромінення населення і забруднення навколишнього 

середовища вище допустимого рівня, встановленого для нормальної 

роботи АЕС. При цьому одягаються засоби індивідуального захисту, 

береться запас їжі, води, предметів першої необхідності. Якщо 

обставини змушують людей ховатись у квартирах або у виробничих 

приміщеннях, то потрібно провести герметизацію: прикрити тканиною 

вікна, у будинках з пічним опаленням перекрити труби. Слід пам'ятати,

 що дози опромінення значно менші під час перебування людей у різних

 будинках і спорудах. На зараженій місцевості потрібно поводитись

 дуже обережно: використовувати засоби індивідуального захисту, не 

ходити без потреби по вулиці. При виході зі сховища необхідно вдягати 

засоби індивідуального захисту органів дихання й шкіри. Режим 

поведінки людей на місцевості, зараженій радіонуклідами, їх трудова 

діяльність, час перебування у сховищах, укриття та інші питання 

вирішують органи самоврядування на підставі даних штабів ЦО.

 З населенням проводиться медична профілактика шляхом прийому 

протирадіаційних препаратів до і після опромінення.

У зв'язку з тим, що територія в радіусі 30 км підлягає тривалому 

радіоактивному зараженню, основним засобом захисту є евакуація. 

В першу чергу евакуйовуються діти дошкільного віку.

У даний час на основі світового і вітчизняного досвіду розроблено 

систему захисту людини від пошкоджуючих дій ядерного впливу. 

Ця система передбачає використання передусім природних факторів, 

котрі супроводжують повсякденне життя кожної людини і визначає 

12 правил захисту медицини. Ось деякі з них:

— генозахисне харчування (воно врятувало генофонд японців від

 наслідків Хіросіми і Нагасакі);

— очищення організму від радіонуклідів, хімічних і біологічних 

генотоксікандів;

— методи стимуляції захисних сил організму, біотехнологія генозахисної 

дії продуктів бджолярства;

— навчання методів корекції психіки (аутотренінг, медитація).

РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА

Факторами небезпеки радіації є: забруднення

 навколишнього середовища, небезпека для всього

 живого, що опинилося на забрудненій місцевості 

(загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок 

можливого атомного вибуху виникнення сильних руйнувань 

на значній території.

Дії у випадку загрози

 виникнення радіаційної небезпеки:

1. При оголошенні небезпечного стану не панікуйте, слухайте 

повідомлення.

2. Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям 

похилого віку.

3. Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.

4. Уменшіть проникнення радіаційних речовин в квартиру (будинок):

 щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.

5. Підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні 

пакети та складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети

 першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас 

консервованих продуктів на 2-3 доби, питну воду. Підготуйте 

найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин).

6. Перед виходом з приміщення від'єднайте всі споживачі

 електричного струму від електромережі, вимкніть газ та воду.

Дії у випадку раптового виникнення 

радіаційної небезпеки:

1. З одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку 

негайно укрийтеся в будинку. Стіни дерев'яного будинку

 послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного - 

у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева 

у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону - у 40-100 разів.

2. Уникайте паніки. Слухайте повідомлення органів влади з

 питань надзвичайних ситуацій.

3. Уменшіть можливість проникнення радіаційних речовин в 

приміщення.



Проведіть йодну профілактику. 

Йодистий калій вживати після їжі

 разом з чаєм, соком або водою

 1 раз на день протягом 7 діб: 

дітям до двох років - по 0,040 г 

на один прийом; дітям від двох 

років та дорослим - по 0,125 г на 

один прийом. Водно-спиртовий 

розчин йоду приймати після їжі 

3 рази на день протягом 7 діб: 

дітям до двох років - по 1-2 краплі

 5% настоянки на 100мл молока 

або годувальної суміші; дітям від 

двох років та дорослим - по 3-5 

крапель на стакан молока або 

води. Наносити на поверхню 

кінцівок рук настоянку йоду 

у вигляді сітки 1 раз на день 

протягом 7 діб.

5. Уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть 

дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в 

першу чергу.

6. Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас

 питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам 

речі у герметичну валізу.

7. По можливості негайно залишить зону радіоактивного забруднення.

8. Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і 

газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, 

ватно-марлеву пов'язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидка), 

гумові чоботи.

9. З прибуттям на нове місця перебування, проведіть дезактивацію

 засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально 

обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши

 спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, 

віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; 

обробити відкриті ділянки шкіри водою. Для обробки шкіри можна 

використовувати марлю чи просто рушники.

10. Дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, 

що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Запам'ятайте!

1. Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися 

у зачинених приміщеннях, консервацію і не зазнали радіоактивного

забруднення; не вживайте овочі, які росли на забрудненому ґрунті; 

не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах.

2. Не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після 

офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте.

3. Уникайте тривалого перебування на забрудненій території.

4. У приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з 

використанням миючих засобів.

5. У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними 

речовинами місцевості, обов'язково використовуйте засоби захисту: 

для захисту органів дихання - протигаз, респіратор, ватно-марлева 

чи протипилова пов'язка, зволожена марлева пов'язка, хустинка або 

будь-яка частина одягу; для захисту шкіри - спеціальний захисний 

одяг типу ОЗК, плащ з капюшоном, накидка, комбінезон, гумове взуття і 

рукавиці.


Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)